Тексты песен Ірій

Сонце гасне у твоїх очах, І подих останній завмирає Ти відходиш у той далекий шлях, З якого дороги назад немає Бачиш предків, як наяву Ти підеш із ними в Далеку Землю Ти їм розкажеш,ким ти бу

Ой, під дубом-стародубом лежить Алатар - Камінь, що в собі безсмертя має дар І усім богам дарує Алатар силу свою І тепло своє дарує всьому Ірію. Приспів: Алатау, Алатау, коли маю думи я сумні

Давай підемо в темряву Не будем повертатись Дорога така довга, Що можна не прощатись Обличчям ляжем в жар І згоримо без диму Заграла десь сопілка Прадавню пісню дивну Прадавню пісню дивну

В моїх очах є вогонь і сила І на плечах - мої чорні крила Та не злечу, хоч і дуже сильна, Гнітить мене те, що я не вільна Сонце... Залежить від ночі, втікає за гори, Доля... Не в силі

Білою травою дівчина стелиться Свої коси по воді розпустила Очі, наче зорі за хурделицею, Жде, уста туманами закрила Жде, коли розтане крига чорная Жде, коли повернеться весна І дурман-травою

1 голос: Крізь холодні і темні часи Піднімається сивий туман У кривавих краплинах роси Відбивається місяцю стан 2 голос: Твій мозок і тіло Заповняє пітьма, І твої білі крила Чорний морок л

Морок панує Сонце не світить В пітьмі заблукали Даждьбогові діти Люди прокляли, Щоб довго блукали Світом жорстоким, Світом лукавим Чужою землею З пустою душею Щоб зірку у небі Свою не шука

На Івана, на Купайла В чисте поле я пішла Трави в полі назбирала І вінок собі сплела Ой, по річці його пущу, Хай по течії пливе... ... ... ... ... ... ..., (2 рази) Плаче серденько живе. Ой

Принесена жертва не взята тобою, А ми вже готові до нашого бою, І що нас в майбутньому знову чекає? Не скаже ніхто, бо ніхто і не знає. Чим всіяна буде зворотня дорога? Поразка чекає нас, чи пер

Ясноокий соколе, у бою загинув, На кого голубоньку ти навік покинув, Світу білого без тебе милий мій не бачу, Білим птахом над тобою закричу, заплачу Темрява небесная хмари позбирала, Дощем ря

Ти ідеш, блукаєш По сирій землі Ти когось шукаєш В сірій далині Раниш босі ноги Об суху стерну А навколо - поле Гіркого полину Ти біжиш тим полем, Падаєш без сил Змахуєш до неба Залишкам

Чорні крила землю накрили, На день холодний впала роса Чому ж доля моя немила, Чом жорстока й холодна краса? Обріжу коси. Впаду на роси, І подарую тіло вогню. Сонце гаряче, чом ти не плачеш?

Там, де похилились верби над водою, Там живе русалка, і не зна покою, Кожну ніч на берег вона випливає, Гойдається на вербі і пісні співає: Приспів: - Це моє прокляття: парубків губити, Тих,

Вдарив дзвін Людям на сполох І впав на землю Непроглядний морок Сорок днів Вже минуло, Але пам'ять жива, Ми не забули Вітер з гір Знов приніс тривогу І покликав нас всіх У дорогу П