Тексты песен Павло Зібров

Яблуні та вишні, світять в темноті, Ми з тобою грішні, грішні і святі. Це моя провина, що в туманах днів, Я чужу дружину, ніжно полюбив. Приспів: Той не жив на Землі, хто кохання не пив Мов с

Лукаві зірки на Босфорі, як очі дівчат у гаремі. Ковтаючи сльози прозорі, не сплять Фатіма і Зарема. Вони у солодкім тумані чекали свого Сулеймана, Але полонила Султана слов’янська дочка Роксолана

А надворі такий мороз - Віконні шибки замерзають, І на тремтинках твоїх вій Бринять ламкі крижинки сліз. Кохана, більше не журись, До тебе знову я вертаюсь З холодних виріїв чужих, І з незагоє

Коли давно на світі жив і дуже бідував Алібаба Ні дому, ні багатства, ні кохання він не мав Алібаба Із вечора до ранку лиш на долю нарікав Алібаба І мріяв, щоб Аллах йому скарби подарував Алібаба.

Всегда и в зной, и в дождь Носил я брюки клеш, И тельняшку. В кармане ни гроша, Зато моя душа- Нараспашку. Друзей я многих спас И в жизни только раз Дал промашку: Я был мальчишка крутой До

На дворі стояло літо, Сонце випило росу. У вітрині я помітив Просто царственну красу Ти тримала капелюшок, І вагалась одягти. Як принцеса з попелюшки На очах розквітла ти. Приспів: Білий,

Починається день з білопінного світу, Коли сонце з-за гір будить тихе світання І калина цвіте серед білого цвіту Запізнілим своїм ніжним-білим коханням. Приспів: Білий цвіт на калині, як фата

Не забывается война и мне мерещится она, Когда на Бабий яр смотрю и вижу каменные лица. Застыли слезы на глазах и грянул гром на небесах, И сердце вскрикнуло в груди, как будто раненая птица. Н

Ночь. А в окне моем светло, словно днем. Ночь. И любовь дождем стучится в мой дом. Ночь. И поет: "Не спи, не спи, не дремай!" - Май, май, май, май! Приспів: Белая сирень в тумане рас

Берегите своих матерей. Не балованных легкой судьбою. Много грустных не добрых вестей. Жизнь не раз приносила с собою. Берегите своих матерей. За их мудрое слово, подсказку. За бессонницы сот

Не сказавши ні слова нікому, Щоб багатство і славу знайти, Рано-вранці із рідного дома, Я пішов, я пішов у світи. Я пішов крізь тумани і вітер, Крізь омани шляхів і стежин, І блукав, і блукав

На Варшавському вокзалі Я побачив файну кралю, Вишукану наче діамант І тепер її шукаю Від Ламаншу до Дунаю Знаю, доля, посміхнеться нам. Приспів: Знаю, знаю, тебе я рошукаю Знаю, блукаю не

Весна, полковнику, весна... Вертають з вирію лелеки. Вони ще вчора, як і ти, були далеко, А нині зустрічає вас весна. Літа, полковнику, літа Вплели у коси срібло нині. Так довго ти служив н

Налей мне вина, да покрепче, Выпью до дна - станет легче, Захмелею я, захмелею, Но забыть тебя не сумею. Приспів: Вино красное, вино белое, Счастье горькое, не доспелое. Вино белое, вино кра

Дивлюсь задумливо в вікно Не наче гість отой не проханий Ідуть закохані в кіно Я також був колись закоханий Як лампа гасне, дивний день І світять зорі в ніч Знов хтось комусь своїх пісень Спів

Догорають в саду, догорають в саду маргаритки, Осінь казку несе, осінь казку несе на крилі. Я так хочу тебе, я так хочу тебе знов любити, Але пізно мені, але пізно мені в королі. Двадцять років т

З вечірніх вікон рок-н-рол І джаз лунають хором. Ах раптом вальс наплив, Немов кохання перший сором. І я згадав той давній час І танцівницю милу, Яка мене цей модний вальс Тоді невтомно вчила.

Море хвилею нас торкається, завжди ласкаве, Зірку морську з глибин дарує прямо до ніг прилив. Так гарненько мені всміхається, дівча смагляве, Сріблом гітар Гавайї дзвенять і наспівують цей мотив.

Гори, гори, моя звезда, Звезда любви, приветная, Ты у меня одна заветная, Другой не будет никогда. Звезда любви, звезда волшебная, Звезда прошедших лучших дней. Ты будешь вечнао незабвенная,

Как позобыть тот сон, когда был вещим он И море синих глаз соединило чудом нас. Я был, наверно, глуп, поверив в святость губ, И утонул всерьез в волнах распущенных волос. Приспів: Нет, я не ве

Спалахне багряць листя, Ще три дні, а може п’ять Наді мною як в дитинстві, Гуси-лебеді летять. Летите куди і звідки За добром чи за теплом Ой, лебедико, лебідко Хоч махни своїм крилом. Прис

Приспів: Дівчина кохана, йди сядь коло мене. Розлуки настав уже час. Йди сядь посумуєм, обнявшись з тобою, І я поцілую ще раз. Бо завтра я їду в далеку чужину, Не знаю, чи вернусь, чи ні, А

Дозвольте познайомитися з Вами, До Вас, повірте, я ішов роками, Мені Ви необачливо наснились, І ось нарешті ми зустрілись, Дозвольте Вам сказати: «Добрий вечір», Покласти руки на тендітні плечі,

У великому місті, з лаберинтами вулиць, Там де вікна вечірні ніби зорі з пітьми. Дві загублені долі, прикро так розминулись, Хоч хотіли зустрітись, хоч на зустріч ішли. Приспів: Дві долі, дві

Городской уютный дворик утопает все в цвету, На скамейке курит дворник и старушки на посту. И года как не мелькают, словно в сказочной игре, И девченки подрастают в нашем маленьком дворе. Присп

Скільки літ, скільки зим (2) Ми не бачились, брате, з тобою, Довгі петлі доріг, і атак чорний дим, І у пеклі ми лютого бою. Сльози й біль матерів, Гартували наш гнів, Розстеляли солдатські дороги, Ми

Дозволь мені, мати, криницю копати, Чи прийдуть дівчата води набирати? Ой прийшли дівчата води набирати, А мою дівчину не пустила мати. (2) Дозволь мені, мати, корчму збудувати, Чи прийдут

Дорога поміж гори незримим коридором, Змією в’ється і кличе вдаль кудись. В снігу круті вершини, в тумані сплять долини, Краса навкруг - дивись, не надивись. Приспів: Цей живий куток природи

Заметно подрастает наша дочь И, глядя на нее, я замечаю Ее капризы - мамины точь-вточь И, если мы не с ней, она скучает. Она моделям хочет подражать И красит губы маминой помадой И также любит

Ехали на тройке с бубенцами, А вдали мелькали огоньки. Эх кабы теперь бы мне за вами, Душу бы развеять от тоски. Приспів: Дорогой длинною, да ночкой лунною, Да с песней той, что вдаль летит з

Висиха душі криниця, І життя як не було, Якщо раз чи два на місяць Не поїду у село. Приспів: Як побачу рідну хату Завеснію, наче цвіт, Здрастуй мамо, здрастуй тату, І мого дитинства світ.

Лагідних вогнів очей ясних Емануель, Зовсім не торкнувся час, Знов кладу Париж до Ваших ніг Емануель, Тільки він достойний Вас. Ніжна мадам, я пригадав, Мадмуазель, Емануель. Біле кашне, Вас

Отпылал пожар, Отшумел тайфун. Ты еще не стар, Но уже не юн. Где румянец щек, Где гроза в душе. Ты не стар еще, Но не юн, не юн уже. Приспів: Уже неужели, Метели отзвенели. Уже забыто им

Ми сидимо з тобою, друже, у кафе В Одесі, в Києві, в Нью-Йорку, в Санта-Фе. Смачне шампанське чи бургундське п’єм вино І поглядаємо з тобою у вікно. А за вікном літає пух, пливуть віки І ходять

Я единственную искал в этом мире большом и сложном. Я так долго тайком мечтал о казалось бы, - невозможном. Но судьба подарила шанс - долгожданный счастливый случай - Посвятить о любви романс, той

Жовтий лист в осіннім па кружляє під рояль старий, Там, де нам диктувала весна, правила святої гри. В тихім кольорі розлук адреси невідомих міст, Там, де цвіт нам схилявся до рук все вкриває жов

Довіку молитимусь на самоті За очі твої і за ночі твої, За ласки твої буду ставити свічі І зірку у ночі для тебе позичу. Молитиму небо за щастя для тебе, Молитиму місяць нехай тобі світить. Мол

Зачекай - я все не сказав, Залишись - все не так безнадійно, І вірші, що для тебе писав, Ти сама не забудеш спокійно… І любов - занадто жива, Ще дзвенять нерозірвані струни, І слова, ті найкр

Зоряна ніч кличе мене Зоряна ніч поки мине Тисячу дум, тисячу мрій Серце бентежить моє. В зоряну ніч кличу тебе, Гей озовись, де ти в цю мить, З тисячі дум виберу сум, Що моє серце гнітить.

В казино замешаны страсть с азартом бешенным, И во всю старается ставки взять ставки брать крупье. Там сукно зеленое страсти потаенные, Риск и зеро выпало дамам и месье. Кто поставил красное, к

Только вечер опустится синий, Только звезды зажгут небеса, И черемух серебрянный иней, Уберет жемчугами роса. Приспів: Отвори потихоньку калитку, И войди в тихий садик как тень. Не забудь по

На причале нас встречали наши сказочные дни, наконец-то, мы сбежали, наконец-то, мы одни. За окошком старой хаты начинается мираж: сверху небо, снизу море, узкий берег, дикий пляж. Приспів: Ка

Коли я стану президентом, Тоді я, мабуть кину пить, І буду дітям аліменти Усім, без винятку платить Бабусям я зроблю презенти Магнітофони JVC Коли я стану президентом, Мене кохатимуть усі.

Спи, моя донечко, спи, моє сонечко, Нічка прийшла і привела за руку сон. Спи, моя лялечко, хай тобі змалечку Щастя й красу в дім принесуть твої ангели. Приспів: Я так люблю тебе, я так люблю т

Золото-червоні, бистрі мої коні, Все несуть мене у синю далину, Промайнули ранки, спогади світанки, Справно п’ють минулих юних днів росу Давня моя мрія, світить та не гріє, Жар, її поглинув невм

Панове, я на білий світ з’явився Красиво прокричавши ноту ля, І щоб музичний дар не загубився В музичну школу мама віддала В дворі вже зранку верещали діти, А я на контрабасі гами вчив, Бажав

Через океани рифів і лагун Їду по банани, каву та тютюн. Там де гори й ріки Сам не знаю де Райська Коста Ріка українця жде На всесвітній карнавал Прямо з корабля на бал. Приспів: Коста Ріка

Скінчився молодості час, Як ми скарби в житті шукали. Були дороги поміж нас, Ми часто зустрічі чекали. А зараз зовсім близько ми, Твій дім від мого недалеко А доторкнутися крильми, Для нас обо

Ты да я, да звезд карусель, Ты да я, да лунная горница. Ах, как ты пронеслась по душе, Словно полем ромашковым конница. Приспів: Вернись, моя радость, Прости и вернись. Ведь любовь - это пра

Я не забуду желтые цветы, Которые мне подарила ты, Я не забуду горечь слез, Туман разветренных волос И то как дождь смывал твои следы. Я не забуду горечь слез, Туман разветренных волос И то

Прощаясь с прежнею любовью, Я письма старые порву, Вот только как я справлюсь с болью, Увидев словно наяву, Твои смеющиеся губы, И брови гордые вразлет, Кто знает, почему мы любим, Что нас пот

Мій шлях, мій шлях до Вас, Пісенний шлях у світ безмежний, Мій шлях, колись почавсь, Колись почавсь з малої стежки. По ній, ще молода мене вела за руку мати. І вчив травневий дощ на струнах грат

По морях, морях і океанах Плавав я у пошуках тебе По жінках коханих і бажаних Я блукав неначе корабель Та як побачив я тебе моя, Марино Мій корабель пішов на дно Твоїх очей. Приспів: Марина,

3 того світу вороття не бува ніколи І тому я п’ю життя, мов росу ранкову. П’ю невдачи гіркоту і солодкий успіх, Суєту і самоту, щастя і біду. Приспів: На цім світі пий, соколе, На тім світі не

Снова туда, где море огней, Снова туда с тоскою моей, Светит прожектор, фанфары гремят, Публика ждет, будь смелей акробат. Со смертью играю, Смел и дерзок мой путь, Все замирает, все смолкает

Ты ничего не обещай, мы все равно простимся с летом. И караваны птичьих стай печально известят об этом. Ты ничего не обещай и не клянись мне быть безгрешной, От теплых слов моих оттай и растворись

Из Америки, мама, Я письмо тебе шлю, У меня все нормально, Здесь я кум королю, Водка есть и закуска, Есть с кем жить, И с кем спать, Только не скем по-русски, Как в Москве поболтать. Прис

В консерваторії, на парті, Великих творів карусель, А я під Леннона й Маккартні, Вивчаю пісню про Мішель. А потім граю на гітарі, І неймовірна і ясна, Іде в рожевих окулярах, Моя сімнадцята ве

Куда от женщин скрыться мне, хоть бы на два дня. Даже в сладком сне вздрагиваю я. Постоянно всюду ждут, ходят по пятам. О любви поют мне по вечерам. Приспів: Как же все, мня уже достали. Отой

Уже пора збиратися в дорогу. Уже для нас старий годинник б’є. Але, давай посидимо ще трохи, У нас іще по кілька крапель, є-є-є. Приспів: До дверей чотири кроки далі небо і земля. Вип’єм чарку

Мов ноти і слова в нові пісні, Летять над світом легкокрилі дні, В них турботи і надії, Ревнощі та мрії, Осінній сум та радість навесні Надумані пророки різних літ, Не раз казали нам, що згин

То ли звезды предсказали, то ли ангел напророчил - Только вдруг мы оказались на краю у этой ночи. И случилось так однажды, что до первого трамвая Старый дом одноэтажный приютил меня. Приспів:

Огнями ресторан сиял, Цыганская запела скрипка, И ты глядела в дымный зал, С печальной, нежною улыбкой. Я подошел: "О, будь со мной", "Люби меня" - ты сжала руки Какою сла

На асфальте кто-то мелом, Чтобы видел весь квартал "Я люблю тебя, Натэлла!" Очень смело написал И с тех пор та надпись мелом Мне покоя не дает. Кто та девушка Натэлла? Сколько лет ей

Когда ушла ты прочь я просто не поверил. И был потерян счет ночей моих и дней. Я настеж распахнул на встречу ветру двери. Я настеж распахнул окно души своей. Приспів: Ненавижу тебя, я любил те

Господа, наполните бокалы, Есть за что Вам выпить, что сказать, В этой жизни довелось немало, Преодолевать и покорять. Эй, маэстро, пусть оркестр играет, Желанья сбудутся сполна, Здесь свое рож

Ты была моею первой, ты дала когда-то слово Все делить со сною вместе - горе, радости и боль. Но тебя окольцевали, ты теперь жена другуго Моя бывшая невеста, моя первая любовь. Приспів: Окольц

Каштани падали під ноги, Цвіли осінні вітражі. Не розбираючи дороги, Ми йшли з тобою вже чужі, Ми йшли з тобою вже чужі. Мене ти чути не хотіла І зрозуміти не могла. Як птаха в вирій вже летіл

В цій кімнаті з очіма на захід, В цій кімнаті з дверима на схід Ми кохались під зоряним дахом Стільки зим, стільки весен і літ. В дикій темряві зірка горіла, І вивчав я в пустелі ночей Білу маг

Ми дівчатам грали на гітарі, В юності, коли цвіли сади, Нас любили очі, очі карі, А губили чорні, як завжди. Ми були в коханні невгасимі, Ми були серйозні і смішні. І казали: «Так!», нам очі си

Очи черные, очи жгучие, Очи страстные и прекрасные Как люблю я вас, как боюсь я вас, Знать, увидел вас я в недобрый час. (весь куплет - 2) Ах недаром вы глубины темней, Вижу траур в вас по душ

Гори моя вранішня зірко. З дитинства люблю я до сліз Круту Володимирську гірку, Андріївський тихий узвіз. Тут мати мені колискову співала. Тут ріс я під сонцем рудим, Приспів: На білому світ

Ти і я, це два прекрасних слова. Ти і я, це шлюб, але не брак. Ти і я, це музика чудова. Що писалась так. Вранці станеш на балконі. Місто все як на долоні. І дівчата пишні наче стиглі вишні

Знов у гори я іду До вершини перевалу. Може дівчину знайду, Що мене колись кохала. Йшли ми з нею в гори. вдвох Чисті, світлі, як ангели. І світився щастям бог, Падали зірки на скелі. Приспі

Зима на дворе и все в серебре, и бесится вьюга. Как в прежние дни, мы в доме одни, мы любим друг друга. Для нас на сукно я ставлю вино в стеклянных бокалах. И ужин готов и много цветов, лиловых и

И Киев мой, и Винница, Красивыми мне видятся. Как ростовчанам их родной Ростов, И я не удивляюсь, Что часто возвращаюсь, На улицы любимых городов. Припев: По незабытым улочкам, знакомым пере

Гусарский отдых, табор и свобода, Костер веселый греет облака. Крапленых дней игральную колоду, Тасует предо мной цыганская рука. Скажи, цыганка, старая ты сводня. Скажи мне правду и не прекос

Кружится, как от хмеля, голова, Но не забуду я твои слова. Я не забуду твой лучистый взгляд И пусть меня все женщины простят. Приспів: Простите, женщины земные и красивые, Простите, любящие и

Аеропорт в тумані, рейс перенесли знову, в нічному ресторані ми стрілись випадково. Земні забудьмо справи, бо ж небеса за нас. На філіжанку кави, я прошу, пані, вас. Парує чорна кава в нічному

Пливе туман, нічний туман, Над крутоярами співає п’яний вітер. Я не гусар, я не циган,- Чому ж з гітарою блукаю я по світу? Чом від зорі і дотемна Ділю я з нею і печаль, і радість? - Бо в цім

У цыгана жизнь кочевая, Это всем известно давно, Для него вода ключевая, Слаще чем хмельное вино. Приспів: Костер-не костер, если нет огня, Цыган-не цыган, если нет коня, Нипочем тумана серы

Вокзал - палац чекання, Вокзал - палац розлук. Побачення останнє, Останній дотик рук. Лягає сніг на скроні, В очах - печаль і біль. Нас троє на пероні: Я, ти і заметіль. Приспів: Не кажу:

Бачив я сон, начеб то я За одну ніч, обіцяв королеві віддати життя. Сонце зішло, дзвони гудуть. Вранці мене, королеви коханця на страту ведуть. Приспів: За одну ніч, за почуття Плата одна вла

Заходят старые друзья под вечерок На чашку чая или так, на огонек. Занять червонец до утра и покурить, На тесной кухне по душам поговорить. Приспів: За нашу дружбу бокал вина. Я с ними выпью

Україну, як попіл, забуття засипає І не чути уголос їхніх звань та імен. Ех, стрільці січовії, хто вас нині згадає, Хто устами торкнеться шовку ваших знамен? Ех, стрільці січовії, хто вас нині зг

То Аргентина, то Швейцарія, Ти пролітаєш понад хмарами, Ти пролітаєш понад хмарами, Через країни і моря. Зі мною зорями повінчана, Крилата синьоока дівчина, Крилата синьоока дівчина, Ти моя і

Залізна впала ширма і туристичні фірми Весь глобус пропонують, країни майже всі, А я десь пропада, співаю і ганяю, За чимось невідомим, мов білка в колесі І так без перестанку із вечора до ранку,

Така духмяна світла ніч, її дарує нам Всевишній І диким медом пахнуть вишні і ми з тобою віч-на-віч. Така духмяна світла ніч, що не кохати - гріх великий. Я твій на тисячі сторіч і ти моя - моя на

Дни туманные, дни осенние, У Ивановны день рождения, Заходите в дом, гости званные: День рождения у Ивановны! А она еще хороша собой! А она еще молода душой! И поэтому мне по отчеству, Называт

Ти - для мене все, моя маленька зіронько з долонь небес, Де я лечу з тобою в синю даль між казкових снів і почуттів. Ти для мене все, моя царівна зоряна з країни мрій, Де ти - моя, де я - навіки т

Хтось каже нам що свого Нічого в нас нема, Що ми свою дорогу Шукаємо дарма Мені це чути сором - Хіба ми не орли?! Я хочу щоб ви хором Мені відповіли. Приспів: Чи є в нас доля, чи є в нас

Завжди буде на світі моя Україна Віра моя і моя Батьківщина Священна як сонце, вода і хлібина, Завжди буде на світі моя Україна. Приспів: Україно! Ти в нашому серці дзвениш тополинно Своїми

Немов з картини давньої обличчя, Як темна ніч заплетена коса, На подіум, напевне, не покличуть, Бо інша там цінується краса. Зате вона все може, все уміє, Мов сонце і зігріє і зростить, І я не

Остывает в озерах вода, Город ветром простужен. Я к тебе охладел навсегда, Я к тебе равнодушен. Я не буду твоим никода Ни любимым, ни мужем Холода, холода, Нам холодный сегодня Беда приготови

Холодний вітер котить долю, як пір’їну, Через епохи, і кордони, і моря. І вже далеко, так далеко Україна, Моя одвічна недосягнена зоря. І вже далеко, так далеко Україна, Моя одвічна недосягнена

Каштани, каштани, каштани, Софії і Лаври хрести. Кияни, кияни, кияни, Ви сестри мої і брати. Я з Вами в дощі й снігопади У черзі за шастям стою, І лаю по-київськи владу Й горілку по-київськи

Хоч пам’яті щирі, шануймось панове, А пам'ять в народу іди відбери. Ген-жовто-блакитні, а ген-малинові, На ратушах наші, цвітуть прапори. Лікуємо зморшки, вертаємо слово Під скроням лишил

Терриконы, как вершины горные, Куполами звезды достают, Покидают шахту принцы черные, И домой усталые идут. Где-то есть красавицы заморские, Но своя, родная - лучше всех, Расцветает лампочкой

Не вглядайся на порозі, І душу поглядом не край, Тебе спинити я не в змозі - Прощай, коханий мій, прощай. Розтане в ранішнім тумані Поки ще сонце не зійшло, Та залиши мені кохання, Хай буде вс

Любовь остыла как свеча, лишь дождь с небес, Я не хотел тебя понять в рыданьях ночи, Как будто вдруг в меня вселился темный бес, Только ее, только ее я видел ночью Какой там разум, где там разум

Заходить день, минає ніч, тебе нема Душа тремтить в тривозі полум’ям згора Весь світ великий відліта у далечінь А серця мого чуть бентежний передзвін. Приспів: Я хочу так тебе кохать Начужно,

Чи мені ти з марева з'явилась, Чи приснилась раптом уві сні. І мене навіки полонила, Застелила білий світ мені. Ти мене одразу полонила, Зав’язала білий світ мені. Приспів: Я чекаю тебе