Тексты песен Ирына Шынкарук

Не хочу, щоб здіймались в гору руки, Не хочу, щоб мені кричали браво. Від зустрічі йдемо ми до розлуки, І кожен на помилку має право. Моя любов моя печаль і втіха. Із піснею мене вітри вінчали

Гай той весняний бринів солов'ями, Гомін у місті заснулому згас. Білой акації грона духмяні Досвіту зводили з розуму нас. Все було вмите травневими зливами, Зорі блищали у чорній воді. Б

Бальзам цілющий тихих рук твоїх, Що гоїть крик очей моїх печальних. Зі мною день вітається прощально, Від нього йду до тихих рук твоїх. Прощальний вечір плавиться в свинець, Щоб завтра знову в

Як довго я не розплітала коси І цілу ніч не слухала дощі І ще не знала, що прийшов назовсім Та чула,- це всеношна для душі Якою довгою здалась розлука Я перестала чути глибину На сьоме небо тво

Щось дивне зі мною на світі цім стало, Напевне, життя мене дуже дістало, Дістали круті кримінальні сюжети, Дістав телефон і дістали газети, Дістали думки і щоденні турботи, Дістали пісні і діс

Ти величезний наче снігова людина, Твоє обличчя сяє мов святий Грааль. Щоб ти мене побачив, я тоді повинна Чи танцювати, чи залізти на рояль. Бо світ де сяєш ти, то свято неземне, Знаю я це доля

Лишився там мій перший сміх, І перший плач, і перший крок. Там я літала уві сні Серед зірок, серед зірок. Там квітли сонячні сади, Текла в річках жива вода, І буде мама там завжди, Завжди крас

День у день, день у день я чекаю, День у день я чекаю дарма. А в золотім човні осінь відпливає, На білому коні приїжджає зима Приспів: Заметіль, заметіль, заметіль, заметілі. Упаде на засніже

Плине прощальна тиша, Очі в німій журбі, Згадуй мене частіше, Я шепочу тобі. Хай розімкнулось коло, І обірвалась мить. Все це в душі ніколи, Знаю, не відболить. Приспів: У суєти в полоні,

Там, зорі сідають на дахи. Там, наші збігаються шляхи. Ми летіли з гори вверх ногами, Ти закоханий був до нестями. Я ж тобі наступила на вуха, Ось життєва наука. Зима, Дід бородатий на поріг.

Коли навесні прилітають лелеки, Минулого чую живі голоси. І доля чиясь наче зірка далека Над обрієм сходить з води і роси. Ой то не зоря, то вродлива дівчина, Про Січ Запорізьку складає пісні,

Як ласка прийде до нас Розкаже ніч зіркам. Як ласка прийде зірки Розкажуть нашим рукам. Як ласка прийде до нас Ти зрозумієш сам. Для нас зупиниться час, Для нас зупиниться час. Як прийде ла

Небо і сонце дарує весна. Запах побачень і я не одна. Прилітає лелека. І не палає ніхто у вогні, Не зазирає у очі мені, Ти далеко, далеко. Приспів: А я не думаю, не думаю про тебе, Коли я д

По підземних вулицях, По гарячих камінцях Біжу я. Зазеркалля штучний світ Тягне душі як магніт Місто. Це моє місто. І по моді вдягнені тіла, Як ворони білі серед скла, Але квітка на вікні

Я буду з тобою уві сні й наяву, В очі ввійду сльозою в душу смутком ввійду. Даждьбога просила не почув, не почув. Стрибога молила, він у травах заснув. Доля моя чекати з перехрестя доріг. Ясен м

В сни прийди дівочі, і щасливі ночі, Радісні дні подаруй мені, А печаль і горе віднеси до моря, Заховай на дні у глибині. Приспів: Крізь павутиння дощу, Крізь холод осінніх ночей Я мов метел

Я блукаю серед зруйнованих мрій, Розсипає небо тепло голубе. Перекотиполем став ти в долі моїй, І чи втримаю я біля себе тебе. У розлуці важко любов зберегти. Оселився смуток у зелених очах.

Скажи де сплять найшвидші поїзди Бо сумно так. Скажи де ждуть любові не грози, Я бюду там. Іду з птахами в літ за небокрай, За далями. Милий мій, ти зумій Чекать в імлі приблуди кораблі Наш

Побудь зі мною ще, побудь хоч крапелину. Така глибока ніч, а ми на самім дні. Не вір в мою любов раптову і полинну, Невже це трудно так, не вірити мені. Приспів: Буває так лиш раз, єдиний раз,

Не треба більше зайвих слів, Мене спинить ти не зумів, На щастя може, може на біду. Болять не прошені думки, Ти ще на відстані руки, Але так сталося, і я від тебе йду. І мій літак злітає в ніч

На мене ти навіть не подививсь, Байдуже пройшов повз дівочу вроду. Тепер бережись, мене бережись, Бо тиждень русалчин надходить. Розпущу свої коси червневої ночі, Приворотне чар-зілля тобі при

Вітер. Злива. Безсоння. Гасне літо зелене. Падають на підвіконня Жовті долоні клена. Серце щемить від болю. Вмиті безсонням очі. Я – а поряд зі мною – Чорна безодня ночі. Приспів: Запалю с

Такі вітри, сльоза з очей. Це гра без гри, без честі честь. Туш потекла, осипавсь грим, Такі вітри Такі вітри, такі хорти Женуть тебе за три світи. Там спить душа, вона сама, Тому сумна. Пр

Рук дотик твій сон відігнав. Порухом вій серце забрав. Сльози чи сміх, радість чи жаль. Падає сніг неначе печаль. Гаряче нам, холод дріма, Тільки ти сам, є чи нема? Є чи нема, я не збагну, Пла

На поліссі у ріднім краю Обнімали ми землю свою, Я і сонце і третя весна, Та що в серці назавжди одна. Та що в серці назавжди одна. Приспів: Три весни, три весни, три весни У життя моє разом

Пахне вітер черемшиною, Вечір лагідний і добрий. Золотою горошиною Вечір котиться за обрій Де рука в руці ходили ми Від смеркання до світання, Там садами білокрилими Відцвіло моє кохання.

Не питай мене де я ходила, Не питай мене де я була. Біля річки коло броду Я шукала чисту воду, Але не знайшла. Не питай на кого ворожила, Не питай де прим’ята трава, Не питай, бо вже забула,

Гаряче олово зірок Я відчуваю за вікном Твоїх очей, твоїх думок, Де сни на двох, життя на двох. Я відчуваю сонця крик, І те як ніч цілує день. Усе до чого ти не звик, Це смак народження пісе

Розгублені губи Гарячі Душі зібрались в політ Мене ти навчив літати Для мене створив цілий світ. Зараз з тобою, А завтра одна. Келих розлуки Ми вип'єм сьогодні до дна. Я сама ... Сон

Був цей день, наче сон щасливий, Та чомусь на порозі ночі Ти пішов і холодні зливи Затуманили мої очі. Ти пішов і не стало літа, Відлетіли у вирій птиці, Ти пішов і зів’яли квіти, Заклинаю т