Тексты песен Квітка Цісик

І снилося в ночі дівчині, Що маки в гаю процвітали, Що коней вороних сідлали, І снилося з ночі дівчині. І снився сон дивний-нежданий, Приснився той коник буланий, І хлопець приснився коханий,

І шумить і гуде, дрібний дощик паде. А хто ж мене молодую до домоньку заведе? (2) Обізвався козак у зеленім саду, Гуляй-гуляй, чорнобрива, я додому заведу. (2) Не види ж ти мене, о, я прошу т

Іванку, Іванку, Купи мі рум’янку, Купи мі рум’янку. Бим ся рум’янила, Бим ся рум’янила, Як піду до танку. У того Іванка За шапков косиця, За шапков косиця. Тоді він надійде, Тоді він наді

Бабусю рідненька, Ти все добре знаєш: Яке в мене горе, Ти, певно, вгадаєш? (ост 2 рядки - 2) Лиш очі заплющу, Ох, нене, ж ти нене, Десь зразу візьметься Козак біля мене. (ост 2 рядки - 2)

Верховино, світку тим наш, Гей, як у тебе тут мило, Як ігри вод, приве тут час, Свобідно, шумно, весело. Ой нема то краю-краю На ту Верховину, Там би мені погуляти Хоч одну годину. (весь куп

Взяв би я бандуру, настроїв, заграв, Щоби голос пісні до небес лунав. Пливами, водами, понад лугів цвіт, Гей, летіла б пісня у далекий світ. Та де б не торкнулась крайчиком крилець, Там сплив

Чи є в світі молодиця, Як та Гандзя білолиця? Ой скажіть-но, добрі люди, Що зі мною тепер буде? Приспів: Гандзя - душка, Гандзя - любка, Гандзя мила, як голубка. Гандзя - рибка, Гандзя - пти

Приспів: Два кольори, мої два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба. Два кольори, мої два кольори, Червоне то любов, а чорне то журба. Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шля

Місто спить, згасли вогні, Разом гуляли з тобою всю ніч ми. Згадка прощання, перші признання. Де тепер вони? Ми гадали, зустрічі ждали, Та пройшли ті дні. Ти сказав: "І в час біди Дружби та

Чуєш брате мій, товаришу мій, Відлітають сірим шнурком журавлі у вирій. Приспів: Кличуть "Кру-кру-кру, в чужині умру, Заки море перелечу, крилонька зітру, крилонька зітру". Мерехти

Ой ходить сон коло вікон, А дрімота - коло плота. Питається сон дрімоти: - А де будем ночувати? - Де хатонька теплесенька, Де дитина малесенька, - Туди підем ночувати, І дитину колисати.

Колись, дівчино мила, то був чудовий час. Як ще любов носила ген попід хмари нас. Ми мріяли, зітхали, кохання присягали. А соловейко тьохкав все "тьох-тьох-тьох". І був би я дівчину д

Коло млина ясинина, коло вітрового, Досталась ми, дівчиноньку, до серденька мого. Далась мені, дівчиноньку, далась ми принаду, Далась мені як водоньку з вишневого саду. Попід сад, попід сад та

Ой що ж то за шум учинився, гей, Що комар не на мусі оженився. (2) Взяв собі за жіночку, гей, Що не вміла шити-прясти чоловічку. (2) Шити-прясти ні варити, гей, Ані свому комарику догодити.

Я покохала тебе восени, Жовте листя з дерев опадало. Літо бабине йшло у солодкі сни, А кохання моє розквітало. А кохання моє, а кохання моє, А кохання моє розквітало. Приспів: Коханий, дивлю

Ніч така, Господи, місячна, зоряна, Ясно, хоч голки збирай, Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай! Сядемо вкупочці тут під калиною, І над панами я пан! Глянь, моя рибонько,

На городі керниченька, по дорозі терен, Люблю же я дівчиноньку, люблю і тепер. Приспів: Ой жаль-жаль, жаль, серцю буде, Візьмуть її люди, моя не буде. Ой жаль-жаль, жаль, серцю буде, Візьмуть

Ой верше, мій верше, Мій зелений верше. Уж мі так не буде, Уж мі так не буде, Як... як било перше. Бо перше мі било, Барз мі добре било. Од своєй мамички, Од своєй мамички, Не ходити било.

Ой видно село, широке село під горою. Ой там їдуть стрільці січовії, стрільці до бою. Їде-їде військо крізь широке поле, Хлопці ж бо то хлопці, як соколи. Ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха. Дівчино-р

Ой заграли музики, музиченьки, заграли, заграли. Ой чом ви ми молоді, молоденькі, чом не заспівали. Заспіваю файну співаночку, мій білявий Іване, Іваночку, Заспіваю шіді-ріді-дана про чорнявого

Ой казала мені мати, тай приказувала, Щоб я хлопців у садочок не принаджувала. Ой, мамо-мамо-мамо, не принаджувала, Ой, мамо-мамо, не принаджувала. Посилала мене мати до криниченьки, Піди доню

Ой не світи, місяченьку, Не світи нікому, Тільки світи миленькому, Як iде додому! Світи йому ранесенько, Тай розганяй хмари, А як він вже іншу має, То зайди за хмари! Світив місяць, світив

Ой не світи, місяченьку, Не світи нікому, Тільки світи миленькому, Як iде додому! Як iде додому! Світи йому ранесенько, Тай розганяй хмари, А як же він іншу має, То й зайди за хмари! Світив місяць, св

Сіріли у сумерку півночі шатра, Застиг, мов у чорному безрусі, ліс, Лиш ясним промінням іскрилася ватра І сипала зорям привіт. Над ватрою постаті юні, хлоп’ячі, Заслухані в золото слів, що лил

Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проважала, І рушник вишиваний на щастя дала. І в дорогу далеку ти мене на зорі проважала, І

Сидить дівча над бистрою водою І так собі пісеньку гомонить: "Бистра вода, візьми мене з собою, Бо я не можу більш на світі жить". Ти приходив до мене опівночі, Ти приходив коли я твердо сплю.

Стоїть гора високaя, А під горою гай, гай, гай Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. Під гаєм в’ється річенька, Мов скло, вода блистить, блистить, Долиною зеленою, Кудись вона біжит

Та туман яром котиться, Гулять хлопцям хочеться, Ой горе-горе, не біда, Гулять хлопцям хочеться. Та козак у похід іде, Дівча плаче тай гуде, Ой горе-горе, не біда, Дівча плаче тай гуде. О

Тече річка невеличка з вишневого саду, Кличе козак дівчиноньку собі на пораду. Гей-гей-гей-гей, гей-гей-гей-гей, Кличе козак дівчиноньку собі на пораду. Порадь мені, дівчинонько, що маю робити?

У горах Карпатах хотів би я жить, З гори на долину хотів би сходить. Там пташки співають весело все, у-ха-ха, І голос сопілки там чути щодня. У горах Карпатах там гуцул живе, Він красну гуцулк

Знов зозулі чути голос в лісі, Ластівки гніздечко звили в стрісі. А вівчар жене отару плаєм, Тьохнув пісню соловей за гаєм. Приспів: Всюди буйно квітне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина

Я піду в далекі гори На широкі полонини, І попрошу вітру зворів, Аби він не спав до днини. Щоб летів на вільних крилах На кичери і в діброви І дізнавсь, де моя мила - Карі очі, чорні брови.