Тексты песен Віктор Морозов

Цей твій сон не скінчиться ніколи Ти будеш одна Твій портрет завбільшки з долоню Розтане між хмар Між дивних людей О-о Oh my dear Ukraine Oh my dear Ukraine Oh my dear Ukraine My love? Ти н

Вже надходить ніч заснуло місто Ти стоїш одна біля вікна І тремтять на шибах краплі чисті Ти на себе дивишся з-за шкла Аліна-а Тут де немає веселої музики Тут де палає торішня трава І дзеркала

Батяр я си, батяр з малої дитини, Ой, дана-дана, дана-дана, гей! Як мав штири роки, ходив до дівчини, Ой, дана-дана, дана-дана, гей! Батяруйте, хлопці, як я батярую, Ні одної нічки дома не ночую

О, не сумуй, заплакана богине, І від безодні відверни лице. Тебе Господь у горі не покине, Тобі ще ангел квіти принесе. І жінка плакала жіночими сльозами, Душа, як море, повна гіркоти. Їй не

В Стрийськім парку на фистині (фестивалі) Там забава кляво (класно) плині, Там кухарок сотка - дві, Кажда мода шантеклє (рід кабаре). Та - разівка (селючка), а та - дама, Та - в шаліку, та - в п

Вечірній мед Чистий і густий Співає за вікном Цвіркун останній Настане день коли Його не стане Сяє глибока вода Грає сурма золота Знає лиш слід корабля Де є небесна земля О-о-о Яким вогнем

Вже дванайцять б'є мені, йду си через Львів, Впивсі тєжко на вині, радо бим десь сів, Але ми сі ніц не стало, бо я гультяй, яких мало. Бернардинський пляц минув - суне якийсь граф (елеґант),

Завтра прийде до кімнати твоїх друзів небагато, Вип'єте - холодного вина. Хтось принесе білі айстри, скаже хтось: "життя прекрасне". Так, життя - прекрасне, а вона... А вона, а в

З даля від ґвару (гомону) міста і барів, Гет за руґатков є шинк "Під Кратков". Шинкар не фраїр, на кредит дає, Чи хто заплатит, абу тиж ні. Музика цюхра (грає) файні штаєри, Вальчики к

За руґатков на забаву я сі вибрав раз, Би там мило і бурхливо свій провести час. Насамперід при буфеті випив водки три, А ту панни коло мене, як над водов мґли (туман). Їдна скаче, ледь не плаче,

Коли музичка загра штаєра (танець), ой, діріді, раді, ой, діріді, ра, зара ду танцю бери мні хулєра, ой, діріді, раді, ойра. Куждий єдин гуля, наставляє вуха, Як не танцює, то музики слуха. Міс

Де ти колишній ідол Де та дитяча віра Що високі гори Рухати могла? Все занесло снігом Темним недобрим снігом Діти летять у вирій Зі вікном твоїм Все ти знав все ти знав Із паперу витинав Чо

На Личаків, як сі видреш, та йой, Всюди чути до хулєри той свист, Гімн личаківський вже музичка гра, Співа з нами наша віра (товариство) вся. Гуляй, брате, файну, як гармоня гра, Бери бабу в пах

Осінній день березами почавсь, Різьбить печаль свої дереворити. Я думаю про тебе весь свій час, Але про це не треба говорити. Ти прийдеш знов, ми будемо на "ви", Чи ж неповторне можн

Остання зима і сумні сажотруси Полюють на птахів червоних як жар Порожні двори я все більше боюся Що білу пожежу не спиниш на жаль На жаль остання зима Тонкого світла час Я піду але ти співай

Встане сонце понад містом я спиню тобі таксі Буде падати це листя на дороги твої всі На дороги на асфальти на авто і на твій плащ А як прийдеш до кімнати я прошу тебе не плач Палять листя дим стр

На Клепарові за рогатками, Там собі жила в своєї мами Файна, як янгол, груба, як кишка, А всі ї звали – панна Францішка. А татусь панни, він різав свині, Ліпшого майстра нема донині, А свині тє

Сірий зимовий день Гаряча кава загріла душу Перший трамвай іде З тобою я прощатись мушу Білий цикламен Вслід мені засяє І камінний лев Мовчки заволає Світлий нектар самотній мед Я не забуду

Це старе кіно про двох самотніх людей Які ціле життя шукали одне одного і не знаходили А коли вони нарешті зустрілися То злякалися свого щастя і все закінчилося дощем Довго палають порожні екрани

Най єнші шукають на вербах грушок В Мюнхені, Парижі, Торонті, Мене ж Бог боронить від хибних думок, Зі Львова я ані ні крок. Бо де ще є людям так файно, як ту, Тільку ві Львові. Бо де ще зуба

Там на балю Ветиранів, кужди зна тих панів, Бо там шо неділи забави кипіли. А кумітит за вступ бере та й сорок галєрів, Кужди призна щиро, жи варт, жи варт. А музичка іну, ану, а музичка гра, Бо

Я дуже тяжко Вами відболіла, Це все було, як марення, як сон. Любов підкралась тихо, як Даліла, А розум спав, довірливий Самсон. Тепер пора прощатися нам - будень. На білих вікнах змерзли міра

Наша зла неволя між байдужих свічад Закінчилась вночі серед літа Ангел сніжнокрилий зняв останню печать І ледь чутно сказав: Треба вийти Треба встати і вийти Встати і вийти Нову Свічу запалити

На вулиці Коперніка, файдулі, файдулі, фай, Сидить баба без буціка (черевика), файдулі, файдулі, фай. Я питаю, де той буцік, файдулі, файдулі, фай, Вона каже, же він уцік, файдулі, файдулі, фай.

Ходжу-броджу білим світом Щастя не шукаю Де побачу птаха в клітці Куплю - випускаю А ще ж мені цього літа Куля не відлита А ще ж мені молодому Хочеться додому Мати б мені друга-брата Вірную

При музичці файно плине час, Баль робе цьотка Баньдзюхова. Бав сі, брате, кляво, як ду нас Приліз на баль наш салюновий. Цьоця Баньдзюхова най нам жиє, Львівський бровар (пиво) файно з нами пиє!

Я тобі галантно не вклонюся, Комплімента зроду не зліплю, Тільки в очі ніжні задивлюся, В них свою тривогу утоплю. І коли химерною габою Спеленає землю довга ніч, Довго серце тужить за тобою,

Як хлоп си пускачи, то геци (смішні випадки) зубачи, Коли баль відкриє кумітит тримбачи (трубачі). Ходят там батяри молоді і старі, З паров і без пари, тірлі, тірлі, тірлі, тірлі. А пана фельфебр