Тексты песен Гайдамаки

Тихо в тих мріях, як у Церкві, Щастя моє стояло, Я прочитав тобі молитви, Які ти ще не знала. Дізнався світ, сурма заграла, Я відповів, ти не спитала, На маків цвіт роса упала, Ім’я твоє назва

А вже років 200, як Козак в неволі Понад Дніпром ходить, викликає долю: - Гей, вийди доле, із води. Визволь мене, серденько, із біди. - Не вийду, Козаче, не вийду, соколе, І рада б я вийти, та

Ой, Біла-біла, Ти самого чорта з розуму би звела. Я на край землі пішов би за тобою, А би тільки цілували губи твої. Ой, Біла-біла. Ти - як та ружа, Поколола серце кожного би мужа. Він на Те

Під солом'яним дахом Спинився час, В хаті край Богуслава Накрило нас. Світ навколо Прийняв зілля спокуси, З Дону додому Козак вернувся. З Дону додому прийшов козак, Далося кохання й

Заглядає нічка темна у відчинене вікно, Пусто в ліжечку моєму, не пригорнется ніхто. І ніхто не покохає, і нічого не чекає, Лиш Божественна Тромпіта грає, спати не пускає. Закувала зозулечка, о

Висить ябко, висить Але впасти мусить Коли дівка файна Коли дівка файна Вийти заміж мусить. Дівчино, Горянко Що несеш у жванку Дай ми ся напити Буду тя любити. Весілля, весілля На весіл

Долинов, долинов, ї’в гай по калину Блудила Дівчина сім день, ще й годину. Шо-с та ходиш, Дівче, шо-с та блудиш, Дівче? Відай же Ти, Дівчинонько, мого сина любиш? Якби не любила, то би не ходила.

Зійшла благодать небесна на Господев край, Прихилився до землі серпневий ранок. Йдуть чоловіки на поле пшениці жати, А за ними жінки - снопи в’язати. Хор: Гойда! Котилася зірка на левади. Гой

За нашов стодолов Видно чуже село, Сюди подивлюся, туди подивлюся, Видно чуже село. Мамцю ж моя, мамцю, За кого мя даєш, Він ня буде бити, не буде любити, Що ти си гадаєш. Віддай мене, ма

Лунає музика Кохання, Якої лучче би не чути, Мовчить сумління і ніхто не знає, Як нам бути. Утаємничене мовчання Ховає наслідки Перверзії, Тебе немае поруч, де Ти, Адо? Де Ти? Далекі ясні

Летіла зозуля через мою хату, Сіла на калині, та й стала кувати. (2) Ой, чого, Зозуле, ой, чого ж ти куєш? Хіба ти, Зозуле, добро мене чуєш? (2) Якби не чувала, то би не кувала, Про тебе, дів

Поети складають пісні, не гаючи часу свого на землі. Системи працюють, їх пильнують, купляють, засуджують, лікують. Свідомість їх не потрібна нікому й кохання приречене в світі тварин, З якого пос

Наша Маланка Боса ходила Наша Маланка Воду носила Воду носила Роси збивала Наша Маланка Птахом літала Птахом літала Небом Блукала Наша Маланка Бога шукала

Сам я один над річкою стою, Що каже хвиля мені, не розберу. Не плач, серце, що буде, хай буде. Лем на тому боці мене молодого ніхто не пізнає! Хвиля велика довбанку хита, Весло занурив у прожи

Немає хліба - співай! Немає хати - ходи, гуляй! Голий, голодний, але свободний! Душа по Смерті попаде в Рай. Не маєш мови – мовчи! Потратив гонор – сиди, дрочи! Лихо Тобі! Не чуєш Кохання – спи

А хто, хто Миколая любить, А хто, хто Миколаю служить Тому святий Миколай за всякий час помагай, Миколай. Ой, Нехай, нехай - Ніхто не вловить вітра в полі, Ой, Нехай, нехай - Сонце додолу йд

За хвилину війни спинилися. Ціла Земля у Безкрай дивляться Через розум Серце прокинеться Ти повіриш та й у Небо кинешся. Геть усе розкажуть ми мої сни. Кожному хто спитає ти даси. Кожне серце

Ой, там на горі, в зеленім гаї, Ой, там на горі дуб стоїть. А під тим дубом, під тим дубочком, Зелена ружа, білий цвіт. Ой, то не ружа, ой, то не ружа, Ой, то не з ружі білий цвіт. Моєї дівчи

Під облачком явір похилений, Сидить на нім пташок примилений. Чуєш мила, як той пташок співа, Же з любови нич добре не бива, Же з любови, же з любови Нич добра не бива. Мні ворожка давно воро

Я си святу землю найшов Ще як небом до тебе йшов На тій землі Любов жива, Правда гола й Віра сліпа. Стежка на Небі змією Аж до Тебе я йду єю, Моя сестро, Матір моя Не знав, як любив Тебе я.

Як я Тебе був спитав, тай спитав уперше, Чи підеш Ти за мене, Ти ніц не повіла. Тягнув хмари дощові небом буйний вітер, Поламав був квіти враз, перші квіти твої. Як я Тебе був спитав, тай спита

Променисте намисто вдіває світ, Йому сталася новина. Нині Свято на землі наших бабів, Святий вечір, земле моя! Уклонися низько й на Небо поглянь: Вже вечірня зійшла Зоря. Діва Марія Сина родил

Посіє, посіє мак Мужик. Твій Коханий не прийде й не жди. Ширка, Дарниця й Зима, — сестри, Помогли йому любов знести Помогли йому любов знести До приходу вічної весни. Обірвалися думки назавжд

Ой, чи ясно на душі, я не знаю, Ніч розкидала вогні, я збираю. Ти про неї не питай, За мною не голоси. Щастя було не дуже, та й не мало, Не повірив я йому, так сі стало. Не повірив я йому

Сумний Святий Вечір в 46-м році, По всій нашій Україні плач на кожнім кроці. Сіли вечеряти, а діти питають: Мамо, Мамо, де наш Тато? Чом не вечеряють? Тато на чужині за синами плаче, Мав він ї

Заспіваймо пісню веселеньку, Про сусідку молоденьку, Про сусідку заспіваймо, Серце наше звеселяймо! - Ой, сусідко, сусідко, сусідко, Позич мені решітко, решітко: Я си муки потрясу, потрясу,

Долинов, долинов, І в гай, по калину, Ходила дівчина сім день, ще й годину. Чисто ходиш, дівча, Чисто блудиш, дівча, Віддай же ти, дівчинонько, Твого сина любиш. Якби не любила, То би й не ходила Твог

Говорить Центр Української Культури Гайдамаки. Наш Мessage простий: Alfa й Omega Життя – Любов. Бог Отець – Сонце, а ми з вами – Його промені. Чим ближче ми з вами до себе, Тим ближче до Бо

Чорні троянди в’яли, Сходив новий червоний цвіт. Лети, моя пісне, у далекий час. Комунарці передай привіт. Хор: А я си добре знаю, Як си правду граю, Так це життя, бува, мине. Любов сліпа,

Чоловікові 30 літ. Саме спинитися робити Возлюбивши цілий світ, Файку ладану забити. Забє ладан з пантелику, Бог поможе Чоловіку, А настане хвиля тиха — В його таінство велике. Чоловікові 3

Най майбутнє залишається в тумані, А минуле не вигадується нині. Та здається мені, все на світі знає Та пташина, що кувала на калині. Я за нею би пішов, а потім вона за мнов На твій голос, що сп