Тексты песен Піккардійська Терція

If the night turned cold and the stars looked down And you hug yourself on the cold, cold ground You wake the morning in a stranger’s coat No one wold you see You ask yourself, who’d watch for me My o

If the night turned cold and the stars looked down And you hug yourself on the cold, cold ground You wake the morning in a stranger’s coat No one wold you see You ask yourself, who’d watch for me

Ich weiss nicht was soll es bedeuten Das ich so traurig bin Ein Marchen aus alten Zeiten Das kommt mir nicht aus dem Sinn Die Luft ist kuhl und es dunkelt Und ruhig fliesst der Reihn Der Gipf

Там у вишневому саду, там соловейко щебетав, Додому я просилася, а ти мене все не пускав. Приспів: Шізгара, йо бейбі шізгара, Я просила, а мене ти не пускав. (2) Ти милий мій, а я твоя, пуст

Приспів: Просто ти живеш не на тому березі ріки, Де я стою, де чекаю місяці й роки, А ти живеш не на тому березі ріки. Я зупинився на березі великої ріки, За рікою мене чекаєш ти. Не подолати

Приспів: Нам не зашкодить чарка вина, Будьмо здорові пиймо до дна, Будьмо здорові пиймо до дна, Нам не зашкодить чарочка вина. Будьмо здорові пиймо до дна, Нам не зашкодить чарочка вина. Від

Коли незгоди чорні на тебе стали вряд, Коли програв сьогодні, а завтра знов програв, Не дай своїм зітханням зламать свої світи, Бо тільки розпочнуться, то вже не досягти. Приспів: Хай роки впе

Гей, пливе кача по Тисині, Пливе кача по Тисині. Мамко ж моя, не лай мені, Мамко ж моя, не лай мені. Гей, залаєш ми в злу годину, Залаєш ми в злу годину. Сам не знаю де погину, Сам не знаю д

Горіла сосна, палала, під нею дівчина стояла. (2) Під нею дівчина стояла, русяву косу чесала. (2) - Ой коси, коси ж ви мої, довго служили ви мені. (2) Більше служить не будете, під білий вельон

Як би була я зозуля, та й крилечки мала, Я би м тую Україну щодня облітала. Я би м тую Україну щодня облітала, Я би свого миленького по шапці впізнала. Прилетіла зозуленька, та й крикнула "

Заскриплять поїзди із вокзалів заплаканих, З манускрипту небес обірветься печать. Доки вітер жене снігурів переляканих, Доти з срібних сторіч, наші кедри мовчать. А дороги, дороги скоряються доро

Молодий та стрункий вершник мчав навпрошки, В дощ і спеку прямуючи радо. Їхав поночі й вдень, ще й співав він пісень, Прагнув землю знайти Ельдорадо. Стільки років блукав, що вже сивий він став,

Золота й небесна жінка, В золотім й небеснім місті, В золотій своїй квартирі, Місить глину, а не тісто. Вона тішиться роботі, Вона згадує про сон свій, У її тісній квартирі, Ночувало нині со

Йшли корови із діброви, А овечки з поля… Заплакала молода дівчина, Край дороги стоя. Куди їдеш-від’їжджаєш, Сизокрилий орле? А хто ж мене, молоду дівчину, До серця пригорне? Пригортайся,

Там за гаєм, гаєм зелененьким гаєм, Там ковбой корови погоняв. Заспіваю і на банджо я заграю, Осідлаю вірного коня. Ой, ти коню, ти скачи, вороний коню, Поведе тебе тверда рука, За рікою, там н

Приспів: Кап-кап-капелюх, капелюх, Кап-кап-капелюх, капелюх, Кап-кап-капелюх, капелюх. Як ішов селом я в літнє надвечір’я, Вітер капелюха звіяв на подвір’я. Мого капелюха покотив подвір’ям.

Під ясним шатром небес, поміж тихих сонних плес, Човен плив у край чудес, човен плив у край чудес. А в тім човні малюки наслухали залюбки, Як казали їм казки, як казали їм казки. Літо сонячне про

Трудиться вигнане серце В пошуках твоїх снів. О місто людей, веселих І добрих співучих слів. У ратуші леви камінні Варту при брамі несуть, Знають вони, що незмінні Юні мрії і цвіт бузку.

Плавно по залі в танці блукає пара містична, Дві тіні зійшлися, щоб розійтися на ще одну вічність, Тінь короля, що давно загубив корону, Тінь чарівниці, котра загубила вроду. Приспів: Король к

У скляних саркофагах впокоєні квіти, Плаче осінь у світло свічок. Я тебе заховаю від зимового вітру, у серце своє І закрию замок. У скляних саркофагах заховане сонце, Плачуть скрипка і небо уд

Моя любов - рожевий квіт в весняному саду, Моя любов - веселий спів, з яким я в світ іду. О, як тебе кохаю я, єдиная моя. Тому коханню не зміліть, аж висхнуть всі моря. Нехай посхнуть усі моря,

Нехай і холод і вітри, І сніг з дощем, і сніг з дощем. Я від негоди захищу тебе плащем, Тебе плащем, тебе плащем. Нехай і горе і біда, І море тьми, і море тьми. Я від недолі заслоню тебе груд

Ой ходять пави та й по городі, Пір'ячко ронять на Божі роди. Ой, дай Боже. (2) (весь куплет - 2) Діва Марія серед світлиці, Як біла рожа рожеволиця. Ой, дай Боже. (2) Ой, прилетіли анг

Є на світі цім пустельний берег, Там живе пустельник із моїм ім’ям. Не шумлять на березі осока і верби, Випалена і мертва кам’яна земля. Приспів: Має той пустельник хату із каміння, Ложе кам’

Сад ангельських пісень. Вітер носить пір’я золоте. І до ночі шлях у сад пісень Вітер знову пір’ям замете. Приспів: Сад ангельських пісень, Мов білий корабель, Пливе із ночі в день, Пливе із

На Святого Яна собітку палили, А палили ми єй з троякого зілля, А де той Святий Ян, що нам три вогні клав? Єдно зілля, маме, то Божеє древко, Друге зілля, маме, то біла лелія, Третє зілля, мам

Стече чаклунський сон у келихову пряку, В розплавлених свічах іскряться дзеркала. Наш вогник напівтон, був теплим доостанку, А ти кудись пішла, у сутінки пішла. Приспів: Слова, слова, слова, м

Куди відходить життя, а звідки приходить, звідки. Спитай у листя і квітки, куди відходить життя. (2) А де зникають пісні, нікому це невідомо, Спитай у відлуння й грому, куди зникають пісні. (2)

Блідавий суморок затяг, Чужих кохань танок розмінний, Мій спомин спить у ланцюгах, Далеко десь від наших тіней. Мій спомин спить у ланцюгах, Далеко десь від наших тіней. Та руки внизуються в

Коли літо приходить, гаряча пора, І на сірому камені плавиться тінь, Коли дзвінко кричить на смітниках дітвора, Говорити, ходити і думати лінь. Коли сонце розжарене над містом висить, І від ча

Сумна я була-сумна буду, Любила-м хлопця - не забуду, Любила-м хлопця - він мя покинув, Він мя покинув - сама буду. Скажи дівчино, чого сумна, Чом не весела, як та весна? Любила-м хлопця - ві

Шурхоче вітер у волоссі, жбурляє листя нам у лиця, Коли керує світом осінь, мені у дома не сидиться. Я поїздам повірю скоро, нехай везуть куди бажають, Хай на перон зійдуться хором, ті що мене не

Любов - це талісман, урочий подарунок. Любов - киплячий трунок з ілюзій та оман. Хай трапиться титан - сп'янить його цілунок. Любов - це талісман з ілюзій та оман. Любов - це талісман, що

Там, де неба блакить, де струмок жебонить, І цвіркун ні на мить не змовкає, Де лиш тиша одна, де нікого нема, Чиясь мрія на когось чекає. Там у травах густих чийсь загублений сміх Журно ранок в

Ти ніколи, ніколи, ніколи, Білий сніг позаносить сліди, Світ, мов дзеркало, слід мій розколе, Буде триста світів, буде триста світів, Тільки осторонь лишишся ти. Ти ніколи не станеш моєю, Я нав

Ти знаєш, що ти людина? Ти знаєш про це, чи ні? Усмішка твоя єдина, Мука твоя єдина, Очі твої одні. Більше тебе не буде завтра на цій землі, Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди, Добрі

Туман яром, туман долиною, За туманом нічого не видно, Тільки видно дуба зеленого. Під тим дубом криниця стояла, В тій криниці дівча воду брала. Та й впустила золоте відерце, Засмутила козако

Ці співи фантастичні, мелодії містичні, За очі голубі усе тобі. За голос твій співочий, за усміх твій дівочий, Що будить рій жагучих мрій. За голос твій співочий, за усміх твій дівочий, Що будит

Ой долов, там долов на органах грають. Там ся всі дівчата, на фарбу складають. Котра гріш, котра два, котра півталяра. От яка коштовність їхнього мистецтва, Тай й мого мистецтва Ой долов там дол

Червоненький бурячок, зелененька гичка, Сватай мене козачок, бо я невеличка. (2) В ліс по дрова не піду, бо боюся вовка, Сама дома не буду, бо болить головка. (2) Купив мені новий серп, думав

Я в чужині дивлюся на небо, Десь високо летять журавлі, Може бути, якраз вони сядуть, У моєму далекім селі. Журавлі, мої друзі хорощі, Якщо будете в ріднім краю, То не в службу, а в дружбу по

Дорога манить, вітер за спиною, І асфальт, як масло, м'який. Музика грає, і ніхто не знає, Чом я веселий такий. Бо я їду до моря, де зустрінусь з тобою, Поки ще незнайомою, о-о-о-о. Бо я

Я придумаю світ, щоб прокинутись в ньому, Я придумаю час, щоб зустрітися з ним. Я придумаю ціль, і до неї до дорогу, І терни на шляху, щоб був непростим. Я придумаю день, щоб встати зорею, Скл

Запитався я вільного вітру, Що робити, щоб стать молодим. Відповів мені граючи вітер, Будь легеньким, як вітер, як дим. Я спитавася в могутнього моря, В чім святі заповіти життя. Відповіло сп