Текст песни Юлія Пєшковська - Троянди на пероні

музика Анатолія Горчинського
слова Олександра Богачука
На пероні, на люднім пероні,
де розлуки і зустрічi плачуть,
хтось розсипав троянди червоні
і, здається, ніхто їх не бачить.
А троянди, а троянди, до людей пелюстками кричать:
“Ми – не квіти, ми – кохання, а кохання не можна топтать”.
У моїм серці чи біль, чи то смуток.
Не стрічаєш мене ти сьогодні.
Хтось дарує комусь поцілунок,
А хтось топче троянди червоні.
А троянди, а троянди, до людей пелюстками кричать:
“Ми – не квіти, ми – кохання, а кохання не можна топтать”.
На пероні, на тихім пероні
вже не чути далекого стуку.
Хтось розсипав троянди червоні:
чи то зустріч свою, чи розлуку…
А троянди, а троянди, до людей пелюстками кричать:
“Ми – не квіти, ми – кохання, а кохання не можна топтать”.
А троянди, а троянди, до людей пелюстками кричать:
“Ми – не квіти, ми – кохання, а кохання не можна топтать”.

5 из 5 Оценок: 10.