Текст песни Н.Три - Море Розлуки

То вже вересневий вітер розтривожив верховіття,
Тихше став пташиний гомін, бо вже час сумних пісень,
Заручив нас серпень, мила, дав надію в цьому світі,
Та пішов у ніч і знидів, бо вже осінь вийшла в день.

Приспів:
Ми у човнику гойдались,
Мали обрій за прикрасу,
Та забули, що хвилини,
Источник https://alllyr.ru/song57977
Це маленькі хвилі часу
Поки ми під зорепадом
У вінки сплітали руки
Хвилі винесли нас в море,
Море вічної розлуки.

Дві стежини з однієї розійшлися по край пруга,
А самотній срібний човник тоне в хмарах та імлі,
Хай щастить тобі в негоді, серце хай не крає туга,
Ми закрили очі в небі, а відкрили на землі.
Приспів

0 из 5 Оценок: 0.