Текст песни Павло Зібров - Моя Сімнадцята Весна

В консерваторії, на парті,
Великих творів карусель,
А я під Леннона й Маккартні,
Вивчаю пісню про Мішель.
А потім граю на гітарі,
І неймовірна і ясна,
Іде в рожевих окулярах,
Моя сімнадцята весна.

Источник https://alllyr.ru/song58553
Приспів:
А ми співали, як бітли,
А ми патлатими були,
А сумувати і не вміли й не могли,
Ми забували біль образ,
І не завжди сприймали нас,
Зате яким був час!

Я друзів згадую хороших,
Від Лісабону й до Москви
Тепер усі до них на "ВИ".
Я вас такими пам’ятаю,
Я знаю ваші імена,
Пісні їх завжди наспіває,
Моя сімнадцята весна.

Приспів:
А ми писали по воді,
Носили воду в решеті,
І надзвичайно безтурботними були тоді,
Ми забували біль образ.
І не завжди сприймали нас,
Зате яким був час!

0 из 5 Оценок: 0.