Текст песни Тинь Сонця - Козача Могила

Ти віриш, що досі триває бій,
Що кров'ю полита сира земля,
Навіки спинився час, коли ти впав з коня.
Ти мабуть не бачив і не відчув
Мить, коли вічним сном заснув,
Востаннє побачивши ці вільні небеса.

Крізь сни та крізь мрії пройде твоя душа,
По росі промайне сльоза.
Источник https://alllyr.ru/song59387
Твої сини та онуки триматимуть в серцях
Подвиг твій, він і вкаже шлях...

Ти віриш, та в серці вже щось не так:
Не тішить ні поле, ані байрак,
На дотик немає сил і встати вже ніяк...
Земля - то для тебе ярмо і гніт,
Бо вільне життя - то стрімкий політ,
Я вірити можна в попіл, коли так сяє Світ?

Честь твоя збереже наш край.
Твої сини та онуки почують у серцях
Голос твій, він і вкаже шлях...

Навпростець до своїх
Споконвічних доріг,
Де вогнем гартувалося серце.
Будь таким, як ти є,
І не зраджуй себе!
Вирушай:
Б'є життя через край!

Козача могила - то біль степів,
Колиска бентежних нестримних снів,
Їй ніч свої сльози ллє та молиться трава.
Шуліка кружляє над нею, зве:
"Прийди і зі степом з'єднай себе!
Стану в пригоді, сину, як не забув мене..."

Навпростець до своїх
Споконвічних доріг,
Де вогнем гартувалося серце.
Будь таким, як ти є,
І не зраджуй себе!
Вирушай:
Б'є життя через край!

Ти віриш, що досі триває бій,
Що кров'ю полита сира земля,
Навіки спинився час, коли ти впав з коня.

0 из 5 Оценок: 0.